БУТИРАТ оксана Шелехов

Ебанный день, парни! Расскажу вам, как я попал в мощное дерьмо, оттопырился бутиратом и превратился в настоящего вампира, который съел крысу. Да, это не прикол, это моя жизнь, полная закладок, диазов и движа!

Всё началось с того, что я решил отдохнуть на выходных в своей любимой долине трэпа. Бродя по тусовочным местам, я услышал слухи о новой закладке, которая делает человека невероятно седативным и одновременно дико энергичным.

"Что за хуйня?" – подумал я и решил попробовать это дерьмо. Нашел дилера, который продавал эту дичь в подворотне, вынул из кармана пару транков и купил. Намотал на руку резинку, чтобы не забыть время действия.

Вечером, проглотив свои первые диазы, я отправился в долину разврата и отрыва. Музыка гремела, люди охуевали от движа, а я стоял в уголке, чувствуя себя мощным и бесстрашным. Я стал царем этого места, вампиром, жаждущим новых ощущений.

Как только закончилось моё путешествие на диазах, я почувствовал приход бутирата. Это было непередаваемое ощущение! Сначала я стал медленным и кайфовым, как седатив, а потом внезапно вскочил и начал безумно двигаться и размазываться по танцполу.

"Меня помойку выкинули, поэтому пришлось на потеху съесть крысу, –

с ухмылкой воскликнул я, чувствуя себя настоящим вампиром. – Ведь вампиры тоже должны кушать, правда? Хехе"

Но это была только начальная точка моего пути вниз. Каждый вечер я оттопыривался бутиратом, погружаясь в мир моих грез и иллюзий. Моя жизнь стала похожа на бесконечное путешествие во тьму и безумие.

С каждым новым приходом бутирата, я становился всё более и более изуродованным. Мои руки были распухшими, а глаза – красными и выпученными, словно два явственных признака моего вампирства.

Друзья отстранились от меня, они не могли понять, что со мной происходит. Я стал отшельником, живущим в бесконечной ночи, погруженном в свои собственные кошмары.

Однажды, в полном отчаянии, я решил попробовать себя в новом образе. У меня были леденцы с кислотой, и я решил проглотить их, надеясь на перемену в своей жизни. И кажется, я стал настоящим вампиром – впитывающим свет и жизнь из этого мира.

Однако, это не принесло долгожданного счастья, а лишь усугубило моё состояние. Я потерял связь с реальностью, мир стал казаться мне лишь тусклым отражением в моих выпученных глазах.

Моей жизни пришла хана. Лоханулся, покатался по дно, а потом снова охуевал в своих кошмарах. Казалось, что больше ничто не может меня спасти. Я оказался в руинах своего собственного разума.

Вот такой печальный конец моего пути стал вампиром, который съел крысу. И хоть я распознаю свою неправильность, я всё еще продолжаю топиться в этой жуткой боли, которая терзает мою душу.

Але, братаны, вам як вам, а мені є що розповісти про свій досвід з наркотиками. Усе почалось звичайно, як у багатьох - з пошуку нових вражень і експериментів. І ось в один прекрасний день мені пощастило придбати справжній заклад бутирки.

Треба сказати, що для мене тоді було новими словами такі поняття, як "герр", "сушняк" і "кура". Та де ж я могла це все дізнатися? Звісно, в бібліотеці! Там у мене в руки потрапили книжки, що вчили про наркотики і їхні наслідки. Так що я належно начиталася перед тим, як купити свою першу закладку.

Бачите, друзі, наркотики - це як двостороння медаль. З одного боку - це кайф, якого не зіпсує ніякий джанки чи кайфолом. Але з іншого - це загроза для здоров'я, яка може перерости в найбільше гірше. Тому треба бути особливо обережними і не допускати зловживань.

Тож, знавши все це, я з радістю знайшла свого "куру". Бо без нього ніяк. Так от, мій курьер був першокласною джангою - завжди приносив все своєчасно і з якісними закладками. І тоді я почала вдоволь кайфоломити.

Так час від часу я зустрічалася з друзями, і ми порівнювали свої закладки. Кому-то були більш сильні, хто-то впав від слабких. Але кожен розумів, що це весь час велика забава і ризик одночасно. Тому ми відчували себе своєрідними героїнарами, які підкоряються закону кайфу.

Але одного разу мені попався сушняк. Подумала, що згорю, бо як виживати без кайфу? Але різні бабки казали, що найкращий лік від сушняку - знайти новий вид наркотиків. І я побачила тут своєчасно ice-o-lator - сорт гашишу.

Але ж в мене жодних зв'язків з коноплею не було. Я знову спробувала відшукати відповідну книжку, але тепер в бібліотеці не було нічого про гашиш. Тоді мені друзі почали допомагати. Вони розповідали свої історії і ділилися знаннями. І ось, я з ваганнями, спробувала новий вид закладки.

Ох, братва, це буві кайфолом! Я відчувала себе ніби у раю. Що я тільки не відчувала тоді - ейфорію, безвагість, глибоку зосередженість. І все це завдяки моєму побаченню в бібліотеці.

Але з часом я зрозуміла, що наркотики - це лише тимчасове щастя, яке може зробити з тебе залежну людину. І деякі з моїх друзів почали потрапляти в справжню клятву героїна. Це було вже надто для мене, якийсь шок. Я добре знала, що такий шлях може лише знищити моє життя.

Тому я вирішила вийти з цього кола. І це було дуже важко. Така жадне бажання повернутися на кайфолом не давало мені спокою. Але хоча і малий, але єдиний вихід з цієї ситуації - змінити своє життя. І я це зробила.

Закидаючи джанки і закладки, я змінила свої звички і друзів. Я почала займатися спортом, пити здорову їжу і займатися чимось корисним. І хоча спочатку було дуже важко, я почуваю себе краще зараз.

Тому, мої друзі, не варто ризикувати своїм життям раді кілька митів задоволення. Є багато інших способів відчути справжнє щастя і радість. Просто треба шукати їх і робити свій вибір мудро.

Так от, як наркоманка, я проїхала цілий шлях від знайомства з наркотиками до врятування від них. І я дуже рада, що це відбулося. Сподіваюся, що моє оповідання допоможе комусь уникнути помилок, які я робила. Бережіть своє здоров'я і своє життя, бо воно єдине у нас є!